З досвіду роботи

На адресу сучасних вчителів часто можна почути подібні дорікання: «Для чого діти повинні запам’ятовувати безліч фактів з усіх предметів, коли факти можна знайти в Інтернеті? Чому вчителі не проводять паралелі з іншими предметами? Не використовують міжпредметні зв’язки та зв’язки з реальним життям? Адже дитина повинна розуміти, для чого їй потрібні знання». Дійсно, одним з найкращих способів запам’ятовування є усвідомлення, прийняття інформації, а цьому сприяє установлення зв’язків між предметами і всередині предмета.

Одним з завдань, що ставить перед шкільним учителем Нова програма у викладанні зарубіжної літератури, є «розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості». Реалізації цього завдання, на мою думку, сприяють міжпредметні й міжмистецькі зв’язки на уроках  зарубіжної літератури.

Урок зарубіжної літератури сьогодні – це і урок філософії, і мистецтвознавства, і країнознавства (де поєднуються знання з географії, історії, мистецтва країни, літератури, яка вивчається), це – інтегрований урок. Тому впевнена, що вчитель зарубіжної  літератури має працювати в тісному контакті з вчителями - предметниками, які на своїх уроках можуть поглибити знання учнів з тої чи іншої теми. Переконана, що твори зарубіжних авторів неможливо вивчити досконало без знання матеріалів з історії, філософії, психології, культурології, образотворчого мистецтва, музики, архітектури, театру, кіно, а також – без відповідних географічних знань і без зіставлення з рідною літературою.

Причому йдеться не про доцільність використання міжпредметних зв’язків при вивченні зарубіжної літератури – це необхідність ефективного уроку, покликаного повною мірою задовольнити інтелектуальні, духовні, емоційні, естетичні потреби сучасного учня.

З огляду на те, що медіакультура стала однією із домінуючих культур сучасного сус­пільства, і школярі є активними споживачами медіапродукції (перш за все Інтернету, кіно, відео, телеба­чення), вони мають бути підготовлені до життя в умовах «інформаційного вибуху». Сучасні мас-медіа володіють потуж­ним освітньо-виховним потенціалом і впровадження шкільної медіаосвіти, формування медіаграмотності та медіакультури учнів на сьогодні є одними із най­більш актуальних проблем в освітньому просторі.

Саме тому вважаю  питання «Міжпредметні й міжмистецькі зв’язки на уроках зарубіжної літератури» є актуальним у будь-які часи і продовжую пошуки нових форм і методів його реалізації на своїх уроках.

Актуальність даної теми полягає в тому, що уроки зарубіжної літератури мають створювати належні умови для реалізації принципів національного й полікультурного виховання, мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу. Зарубіжна література як навчальний предмет у закладах освіти, синтезуючи в собі найвищі досягнення культури народів світу, має великий арсенал засобів для перетворення її фундаментальних цінностей в індивідуальний досвід учня, дає унікальну і необхідну можливість учитися жити в конкретному соціокультурному просторі.

Переконана, що для успішного здійснення міжпредметних зв’язків учитель завжди має чітко усвідомлювати, з якою метою встановлюються ці зв’язки і в якій формі це буде зроблено. Міжпредметні й міжмистецькі зв’язки здійснюються з метою:

-        комплексного підходу до засвоєння змісту предмета;

-        стимулювання аналітико-систематичної діяльності учнів;

-        формування вмінь переносити знання із однієї дисципліни в іншу;

-        розвитку інтересу учнів до творчої діяльності;

-        розширення світогляду учнів;

-        формування духовних та естетичних цінностей учнів.

Роль медіаосвіти на уроках зарубіжної літератури полягає у наступному:

-        розвитку інформаційної і медіакультури, кому­нікативних вмінь;

-        розвитку творчого потенціалу, образного мис­лення, фантазії, уяви, розуміння специфіки різних видів мистецтва, емоційної сфери учнів;

-        формуванні аналітичного підходу до прочита­ного та побаченого, вмінь використовувати медійний простір для реалізації пізнавальних інтересів, критич­ного мислення, що забезпечує як умови творчого розвитку особистості в інформаційному суспільстві, так і захист від інформаційного маніпулювання.

Міжпредметні зв’язки на уроках зарубіжної літератури з дисциплінами гуманітарного циклу

Найбільш продуктивним при викладанні зарубіжної літератури є застосування міжпредметних зв’язків з дисциплінами гуманітарного циклу – українською літературою, історією, філософією, психологією, іноземними мовами. Глибинні зв’язки, що поєднують ці галузі знань, дають змогу робити уроки зарубіжної літератури науковими й аргументованими, забезпечуючи нерозривність у формуванні комплексного сприйняття того чи іншого поняття. Ступінь залучення відомостей з різноманітних галузей знань може бути різною – від невеликих повідомлень, ілюстрацій, довідок до компаративного аналізу декількох явищ (тем, сюжетів, образів, ідей, концепцій, художньої мови).

Для успішної реалізації даної проблеми, використовую матеріал, уже відомий учням  з попередніх уроків ( наприклад, під час вивчення в 9 класі повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» згадуються відомості про трагедію єврейських погромів 1905р., отримані на уроках історії); під час розгляду певного питання залучаю і матеріал суміжного предмета, що вивчається у той самий період ( наприклад, під час вивчення в 11 класі роману А.Камю «Чума» проводжу паралель з повістю В.Шевчука «Мор»); наголошую учням про необхідність знань, які вони здобудуть у майбутньому на інших уроках (наприклад, вивчаючи у 8 класі трагедію «Ромео і Джульєтта» В.Шекспіра, попереджаю учнів, що в 10 класі на уроках української літератури вони ознайомляться з героями повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», яких називають українськими Ромео і Джульєттою).

Використання історичних знань – неодмінна умова ефективності уроку зарубіжної літератури. Історія переносить дітей у певну епоху культури, в певний культурний пласт. Тому дуже часто на своїх уроках звертаюсь до історичних знань учнів, щоб відчутнішим став дух часу, епохи, про яку йтиметься на уроці. Деякі твори в своїй основі мають історичні події. Наприклад, роман В.Скотта «Айвенго», повість В.Бикова «Альпійська балада», повість Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар». На таких уроках намагаюсь залучити учителя-історика або підготовленого учня-асистента, який розповість про час, описаний у цих творах, про причини, що підштовхнули авторів до написання цих творів.

Наприклад, під час вивчення «Пісні про Роланда» можна запропонувати учням випереджальні завдання:

ü  підготувати повідомлення про одяг лицарів і дам доби Середньовіччя;

ü  намалювати ілюстрації до цих повідомлень;

ü  опрацювати параграф «У рицарському замку» з підручника історії.

Крім того, перенестись уявно в епоху середньовічної Франції допоможе образотворче мистецтво: ілюстрація бронзової статуетки ІХст. Карл Великий на коні; репродукція картини А.Дюрера «Рицар, смерть і диявол».

Міжмистецькі зв’язки на уроках зарубіжної літератури

Особливе місце серед міжпредметних зв’язків при викладанні зарубіжної літератури посідають різноманітні міжмистецькі аналогії – з живописом, музикою, скульптурою, архітектурою, театром, кіно, танцем. Крім величезного емоційно-естетичного впливу, такі уроки стають джерелом справжнього мистецького відкриття світу, стимулом до реалізації творчого потенціалу дітей, засобом формування справжнього мистецького смаку. Саме під час цих занять дитина усвідомлює, що література – теж різновид мистецтва, бо вона твориться не простими словами, а наповненими музикою, кольором, пластикою, рухом. Тому свої уроки будую на основі взаємодії мистецтв, що дає можливість здійснювати синтез наукового і художнього типів пізнання дійсності.

Вчитель літератури, зокрема зарубіжної, покликаний розбудити в дитячих душах відчут­тя прекрасного, розвивати образне творче мислення, чуття слова, особливо поетичного, уяву, фантазію, впливаючи тим самим на формування їхнього світогляду, художнього смаку, становлення їхніх життєвих принципів, культури та духовності, що і є першочерговим завданням естетичного виховання школярів. Основою естетичного виховання є мистецтво. На уроках зарубіжної літератури мистецтво слова тісно пов’язане з живописом, музикою, театром, кіно та іншими видами мистецтва. Безумовно, на уроках літератури неможливо дати закінчену систему знань з мистецтва, але навчити на конкретних прикладах розуміти й любити його – одне з найважливіших завдань вчителя-філолога.

Під час вивчення теми в 11 класі «Світоглядні та естетичні засади модерністського мистецтва, його художнє новаторство» пропоную розпочати оглядове заняття зіставленням двох картин: В.Сєрова «Купання коня» і К.С.Петрова-Водкіна «Купання червоного коня». Це дасть можливість учням під час дослідницької роботи здобути початкові відомості про новий напрям у мистецтві – модернізм. Вивчаючи в 11 класі новелу Ф.Кафки «Перевтілення», демонструю картину Е.Мунка «Крик». Мене цікавить, яке враження на учнів вона справила. Які почуття викликала?  Зіставляючи новелу  Ф.Кафки та картину Е.Мунка , ставлю питання до учнів: «Чому письменник та художник створили такі «страхітливі» твори? Чи мали вони рацію, так песимістично і безнадійно оцінювати світ?»

Використовуючи порівняльно-зіставний метод, вивчаємо твір в його зв’язку з іншими видами мистецтва. Аналіз ілюстрацій, створених за твором, дозволяє побачити персонажа з різних боків, порівняти, із запропонованого медіапродукту відібрати той, який ближчий.

Так, при вивченні повісті О. де Бальзака «Гобсек», запропонувавши учням розглянути ілюстрації до твору художника М.Майофіса, можна перевірити, наскільки уважно учні прочитали твір, чи приділяють вони увагу деталям художніх описів зовнішності та інтер’єру. А завдання дібрати цитати, які можна було б підписати під цією ілюстрацією, дадуть можливість ще раз звернути увагу на роль художньої деталі у розкритті образу і спонукати учнів до уважного, повільного читання, зосередження уваги на всіх елементах художньої структури твору.

  Ще один вид мистецтва допомагає зрозуміти і відчути душевні переживання людини – музика. Тому намагаюсь, щоби на уроках звучала музика, лунали пісні. Твори зарубіжних письменників надихнули багатьох композиторів на створення музичних шедеврів. Деякі з них написані на основі сюжетів літературних творів, деякі співзвучні з тематикою того чи іншого твору.

Так, наприклад, знайомлячи дітей з «Божественною комедією» Данте,  не тільки використовую ілюстрації відомих художників до твору, а пропоную прослухати  фрагменти опери Б.Годара «Данте і Беатріче», сонати Ф.Ліста «Після читання Данте», симфонії П Чайковського «Франческа да Ріміні», опери С.Рахманінова «Франческа да Ріміні». У процесі вивчення трагедії В.Шекспіра «Гамлет» «зануренню» в епоху твору допомагає музика: сюїта Д.Шостаковича «Гамлет». Крім того на уроці використовую фрагменти інших музичних творів:  симфонічна поема «Гамлет» Ф Ліста, увертюра-фантазія  «Гамлет» П.Чайковського.

Вивчаючи лірику О.Пушкіна, А.Фета, Ф.Тютчева та інших поетів, пропоную прослухати романси і пісні на слова цих поетів. Наприклад, після прослуховування романсу М.Глінки на вірш О.Пушкіна «Я пам’ятаю мить чудову…» не потрібно робити чіткий аналіз поезії, інакше пропаде захоплення від тільки що почутого співу й музики. Під час обговорення просто необхідно звернути увагу дітей на те спільне, що зближує слово, музику і голос. Будова романсу повторює поетичну композицію: перша частина – це згадка про першу зустріч з «генієм чистою краси». Музика й голос ллються плавно, «з душею», створюючи прекрасний і ніжний жіночий образ. В другій частині («Йшли роки…») різко змінюється тон вокальної й фортепіанної партій. Слова в речитативі вимовляються мовби з труднощами, зі скорботою, наче повільно й тяжко, крок за кроком людина підіймається вгору. Музика тривожна, побудована на повторі одних і тих же звуків і акордів акомпанементу. Музика і голос передають душевну порожнечу, смуток («тягнулись тихо дні мої»), відчай. І раптом мелодія змінюється, знову з’являється знайомий і милий образ. Це вже не згадка – це зустріч! Звучить перша мелодія, вся просякнута радістю. І особливо виразно це почуття підкреслюється повторенням сполучника «і» («і серце б’ється…»), голос, наче переривається, задихаючись від щастя, кохання, що прилинуло до нього.

            Отже, вивчення літератури через синтез інших видів мистецтва допомагає учням продуктивніше засвоїти матеріал, розвиває їх всебічно, а також цей процес  є невід’ємною часткою естетичного виховання та відіграє важливу роль у формуванні естетичних цінностей учнів.

Роль медіаосвіти на уроках зарубіжної літератури

Інформаційна відкритість є яскравою рисою нашого життя. Не випадково сучасний етап роз­витку цивілізації називають «інформаційним суспіль­ством», характерними ознаками якого є значна інтен­сивність інформаційного потоку та насиченість медіасередовища. Серед основних завдань медіаосвіти виок­ремлюють такі: підготувати нове покоління до життя в інформаційному суспільстві, сприйняття інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку; формува­ти культуру спілкування з медіа, розвивати творчі, комунікативні здібності, критичне мислення, уміння аналітичного сприймання, інтерпретації медіатекстів, оцінки їх естетичних якостей; сприяти створенню власних медіатекстів як однієї із форм самовиражен­ня особистості.

Одними із найпоширеніших медіатекстів, які використовую на уроках зарубіжної літератури, є: відео, теле- і кінофільми (екранізації художніх літера­турних творів), різноплановий ілюстративний матері­ал, анімація, презентації, комп’ютерна графіка, аудіозаписи, відеоролики тощо.

Під час перегляду і обговорення фільмів ( або фрагментів) учні навчаються порівнювати літературний твір з екранізацією, враховуючи особливості кожного виду мистецтва. Здійснюється перехід від поверхового стереотипного читання і сприйняття твору до цілеспрямованого та опосередкованого, в учнів формується аналітичний підхід до прочитаного та побаченого.

Так, на уроці за оповіданням Ф.Кафки «Перевтілення» пропоную учням уважно подивитись епізоди кінофільму В.Фокіна і розташувати їх у хронологічній послідовності; визначити, який епізод відсутній в оповіданні, який епізод можна вважати зав’язкою, кульмінацією, розв’язкою.

Аналіз екранних та сценічних версій творів, які вивчаємо, дозволяє побачити різницю в образах представлених персонажів. Ставлю перед учнями запитання:

-        Який образ глибший за емоційністю? Який більш реальний? Який більш правдивий? Який ближче до тексту? А як зіграли б ви?

           Під час вивчення казки Г.К.Андерсена «Соловей» пропоную п’ятикласникам подивитися мультфільм «Соловей» («Союзтелефільм»;1991, реж.І. Доукша, М. Бузинова). А тоді ставлю питання:

—                  Які зміни відбули­ся в образі імператора? За допомогою яких засобів, деталей вони передаються у тексті і мультфільмі? Чи сподобався музичний супровід запропонованих фрагментів (із опери І.Стравінського «Соловей»)?

Вивчаючи роман Ф.Достоєвського «Злочин і кара», разом з учнями обговорюємо фрагмент кінофільму «Злочин і кара» (СРСР, 1969 р., реж. Л.Куліджанов): Раскольніков після скоєного вбивства. Учні відповідають на такі питання:

- Які художні засоби кіномистецтва допомагають передати особливий напружено-психологічний стан героя? Зіставте  їх із засобами психологізму, що використовуються в літературному творі (внутрішній монолог, сни, марення героя, пейзаж, художня деталь тощо).

На уроці за драмою Г.Ібсена «Ляльковий дім» дев’ятикласники отримують завдання подивитися фрагмент телеспектаклю «Ляльковий дім» (СРСР, 1980р., реж. І. Унгуряну) і проаналізувати, як у фрагменті засобами кінематографа поєднується внутрішня та зовнішня дія: ракурс зображення героїв, їх розташування в кадрі стосовно один одного, освітлення, музичний супровід тощо. Учні відповідають на питання: до яких змін у розвитку сюжету вдався кінорежисер? Яке творче завдання реалізують ці відступи від літературного першоджерела?

Також старшокласники мають можливість виявити свої творчі здібності під час виконання завдань творчо-пошукового характеру. Наприклад, дібрати в Інтернет-джерелах ілюстративний матеріал та створити відеоколаж на тему: «Я проголо­шую сьогодні... нове мистецтво ворожби» (Гійом Аполлінер. Естетичні пошуки поетів-авангардистів); створити відеоесе «Моцарт іспанської поезії» (за поезією Ф. Гарсіа Лорки); створити буктрейлер до одного із літературних творів; підготувати віртуальну екскурсію на одну із тем: «Імпресіонізм у живописі та поезії», «Образ Орфея у живописі символізму», «Це дивовижне бароко» тощо.

            Отже, медіаосвіта на уроках зарубіжної літератури сприяє розвитку творчого потенціалу, образного мислення, фантазії, уяви, розуміння специфіки різних видів мистецтв; формуванню критичного мислення, що забезпечує як умови творчого розвитку особистості в інформаційному суспільстві, так і захист від інформаційного маніпулювання.

            Міжпредметні й міжмистецькі зв’язки є необхідною складовою роботи вчителя зарубіжної літератури, який працює за принципами особистісно-орієнтованого навчання, бо завдяки інтегрованому підходові до вивчення різних шкільних дисциплін створюються всі умови для формування в учнів стійких знань з предмета, розвитку гуманістичного світогляду  та художньо-естетичних цінностей учнів, чіткої ідентифікації себе як носія певних соціальних, національних і культурних ознак, виховання повноцінної духовної особистості. Саме завдяки цьому якнайповніше можна розкрити творчий потенціал дитини, залучити кожного учня до співпраці, виховати розуміння краси і цінності кожної особистості.

У своїй роботі  прагну, щоб учні сприймали зарубіжну літературу не просто як шкільний предмет, а як невід'ємну складову культури, мистецтва, свого подальшого життя, що і є стимулом для формування читацьких умінь і навичок.